НОМІНАЦІЯ:
Професійна
діяльність учителя в інноваційному
навчальному закладі.
Використання елементів педагогічної фасилітації при застосуванні методу проектів як засобу організації творчої діяльності учнів на уроках географії.
Посилена увага
сучасного суспільства до
проблеми
гуманізації навчання і виховання тісно пов'язана з процесами реформування
шкільної освіти. Школа стає найважливішим
засобом активізації саморозвитку,
самовдосконалення кожної дитини. Виникає
потреба в переосмисленні вчителями
своєї позиції щодо
методів, прийомів
навчання, ставлення до учнів, взаємодії
з ними.
Завдання вчителя на сучасному
етапі викладання любого з предметів –
заохочувати, спонукати до пошуку,
допомагати учням побачити свої успіхи
і отримати задоволення від роботи.
Активізація педагогічного процесу
потребує переосмислення ролі та функцій
педагога. Гуманістичні підходи до
навчання передбачають пріоритетність
адаптаційної та організаційно-консультативної
функцій педагога.
Педагог стає
насамперед фасилітатором (від анг. –
to facilitate – полегшувати) та консультантом,
радником учнів.
Фасилітатор організовує
роботу учнів, сприяє розвитку
їх
особистісних якостей, допомагає
ідентифікувати проблеми і приймати
рішення.
Мета фасилітації
– організація ефективної роботи учнів
на засадах гуманізму, особистісного
саморозвитку, конструктивної взаємодії.
Умови фасилітації:
1)
проблемність навчання;
2)
глибока довіра педагога до учнів, їх
можливостей;
3) повага
до учнів;
4)
толерантне ставлення до учнів, розуміння
їх реакцій;
5)
забезпечення учнів інформаційними,
дидактичними, ма-
теріально-технічними
ресурсами.
Роль фасилітатора
потребує від педагога певних умінь:
– уважно слухати,
спостерігати і запам’ятовувати як хід
подій,
так і стиль поведінки учнів;
– налагоджувати
просту і плідну комунікацію між членами
навчальної групи;
– аналізувати і
корегувати дії учнів;
– діагностувати
і заохочувати ефективну (корегувати
неефективну) поведінку;
– сприяти створенню
моделі ефективної поведінки;
– забезпечувати
зворотній зв’язок між учасниками
навчального
процесу, не використовуючи
при цьому «наступальних» і «оборонних»
форм спілкування;
– знаходити та
активізувати конструктивні моделі
поведінки
при внутрішньогруповій
взаємодії;
– активізувати
подібні моделі у міжгруповій роботі;
– викликати довіру
учнів, бути терплячим;
– бути справедливим,
обирати нейтральну позицію при оцінюванні
роботи.
Педагогічну
фасилітацію трактують як взаємодію між
учителем
та учнем, яка ґрунтується на
засадах гуманізму, полісуб’єктності,
толерантності, дозволяє встановити
зв’язок між загальноціннісними ідеалами
української, зарубіжної педагогічної
думки і сучасним
станом педагогічної
науки і практики, передбачає нагальний
пошук
способів і засобів гуманізації
навчально-виховного процесу.
Вперше
я ознайомилась із застосуванням
фасилітації у педагогіці під час творчої
зустрічі з керівником авторського
колективу з підготовки програм предметів
художньо — естетичного циклу для
загальноосвітніх навчальних закладів
Масол Людмилою Михайлівною (кандидат
педагогічних наук, провідний науковий
співробітник лабораторії естетичного
виховання Інституту проблем виховання
АПНУкраїни, головний редактор
науково-методичного журналу “Мистецтво
та освіта”). Зустріч проводилася в БДПІ
восини 2012року і була
присвячена темі
застосування
фасилітації при викладанні предметів
художньо — естетичного циклу. Попрацювавши
за цією методикою декілька років при
викладанні музичного та образотворчого
мистецтва, художньої культури я прийшла
до висновку, що саме використання
педагогічної фасилітації доцільне
у викладанні географії при застосуванні
методу проектів як засобу
організації творчої діяльності учнів.
Сучасна методика викладання
географії приділяє велику увагу творчій
діяльності учнів на уроках і вдома.
Інтенсифікація цього процесу відбувається
завдяки впровадженню інноваційних
методик, до яких можна віднести метод
проектів.
Проект – це комплекс
пошукових, графічних та інших видів
робіт, виконаних з метою практичного
або теоретичного розв’язання значущої
проблеми. Саме слово “проект” в перекладі
з латини означає “кинутий уперед”.
Основу технології проектного навчання
складає власне метод проектів, змістом
якого є самостійне освоєння учнями
навчального географічного матеріалу
і створення конкретного продукту, що
дозволяє школярам пережити ситуацію
досягнення успіху, відчуття самоствердження,
самореалізації.
Сьогодні метод
проектів вважається одним із перспективних
видів навчання, тому що він створює
умови для творчої самореалізації учнів,
сприяє розвитку їхніх інтелектуальних
здібностей.
Проектна методика
дозволяє учням проявити самостійність
у виборі джерел інформації, способу її
викладу і презентації, працювати над
темою, яка викликає найбільший інтерес,
підвищуючи мотивацію учня. Це ідеальна
можливість здобувати та застосовувати
знання з географії індивідуально і
творчо, що дає учням реальне відчуття
власних досягнень, дозволяє розвивати
практичні навички й уміння. Вона вимагає
від учнів застосування нових знань,
спираючись на засвоєний раніше матеріал;
виробляє вміння діяти і приймати рішення
самостійно чи в складі команди, шукати,
компонувати і застосовувати нову
інформацію з різноманітних джерел,
використовуючи інформаціРоль
фасилітаторайно-комп'ютерні технології
для виконання конкретних завдань;
розвиває критичне мислення і прагнення
до творчості та саморозвитку; формує
бажання і здатність самостійно вчитися,
сприяє розширенню кругозору, забезпечує
використання знань з інших предметів.
У процесі роботи над проектом у дітей
підвищується інтерес до вивчення
географії.
Використання
проектних технологій на уроках географії
невичерпне. Саме тому ця методика є дуже
перспективною в наш час. Участь у
проектній діяльності дає змогу
самореалізуватися як педагогу, так і
учневі, розкрити творчий потенціал усіх
учасників. Проект дозволяє вийти за
традиційні межі уроку, змінити стосунки
між учнями та вчителем, підвищити
самооцінку школяра. Метод проектів має
широкі перспективи для розвитку як на
сучасних інноваційних уроках, так і в
позакласній роботі.
Проектна робота
– найвідоміший метод розвитку саме
креативності учнів і справжній відпочинок
дітей від рутини на уроках. Цей вид
роботи не дає нудьгувати креативним і
обдарованим дітям.
Елемент творчості
робить проектну роботу дуже індивідуальною.
Учні різного рівня підготовки можуть
зробити свій власний проект – великий
чи маленький, простий чи складний,
відповідно до рівня своїх знань,
можливостей. Наприклад, деякі учні в
класі можуть гірше володіти теоретичними
знаннями, але це їм не завадить у процесі
виконання виявити творчі здібності до
ілюстрування своєї роботи або знайти
оригінальний підхід до презентації
проекту.Діяльність педагога-фасилітатора має бути
спрямована на допомогу дітям зрозуміти свої особливості, усвідомити власне
„Я”, створення необхідних сприятливих умов для їхнього розвитку і саморозвитку як активних,
ініціативних, самостійних і відповідальних громадян.
В
рамках методоб`єднання вчитель географії 15 грудня 2016 року провела відкритий
урок в 7 класі. Підсумковий урок з теми «Південна Америка» був
проведений у вигляді подорожі до музею, де екскурсоводами виступали
учні. Уроку передувала ретельна підготовка як вчителя, так і дітей –
була представлена власноруч виготовлена наочність, виставка
сільськогосподарської продукції, батьківщиною якої є Південна Америка.
Урок супроводжували відеоролики, що сприяли кращому
образному сприйняттю навчального матеріалу.Учні показали хороші знання, виявили вміння говорити, працювати з картою.
Успішна реалізація
проектної технології висуває певні
вимоги до вчителя. Вчитель, як організатор
проектної діяльності, виконує такі
функції: допомагає учневі у пошуку
інформації, координує процес роботи
над проектом, підтримує і заохочує
учнів, допомагає їм, проте не виконуючи
за них їх роботу. Це і є застосуванням
фасилітації у педагогіці. Вчитель має
добре знати можливості, інтереси, бажання
учнів, бути толерантним і креативним.
Учитель мусить не тільки ефективно
навчати, а й через організацію навчання
сприяти розвитку критичного і творчого
мислення учнів. Учителю слід дати учням
певний інформаційний та мотиваційний
поштовх до роботи, продемонструвати
зразки потрібних дій, а далі виконувати
роль консультанта, допомагати критично
оцінювати і корегувати хід виконання
та результати проекту. Він також має
сприяти індивідуальній чи колективній
роботі, створювати доброзичливу,
сприятливу для роботи атмосферу,
підтримувати співробітництво у класі
чи у робочій групі учнів, стримувати
суперечки і попереджати конфлікти. Для
цього вчитель має вільно орієнтуватися
у міждисциплінарному середовищі,
оволодіти сучасними комунікативними
інтерактивними методами.
Не можна пропонувати
завдання, яке учень не може виконати.
Завдання повинні відповідати
індивідуальному рівню кожного учня.
Необхідно допомогти кожному визначитися
з конкретною темою, порадити, на що
звернути увагу і як представити свої
результати.
Учні завжди хочуть
почути відгук про свій проект від
учителя. Слід оцінювати творчий та
оригінальний підхід до виконання.
Надзвичайно важливо, щоб учителі
виправляли помилки не в кінцевому
варіанті, а в чернетці. Головне, щоб
кінцевий варіант був грамотним.
Захист презентацій
можна проводити в різних формах: у
вигляді усного журналу, екскурсіі по
віртуальному музею, круглого столу,
сценарію, мультимедійними засобами та
ін.
Використання
проектних технологій не обмежується
уроками. Так, у рамках тижня географії
учні школи створили міжпредметний груповий проект
“Tea party”. До підготовки залучили
вчителя англійської мови. Групи зібрали і презентували
матеріал про традиції чаювання в різних
країнах: Китаї, Японії, Великій Британії,
Україні. Захист проектів проходив у
формі мультимедійної презентації з
використанням музики цих країн, що
створювало відповідну атмосферу.
Закінчився захід чаюванням із випічкою
і солодощами.
З конспектами моїх уроків та виховних заходів можна ознайомитися на сайті Шкільне життя та на блогах.
1.Конспект уроку
узагальнення знань з теми “Південна
Америка”(Екскурсія по музею Південної Америки) (7 клас. Географія) https://www.schoollife.org.ua/154-2017/
2.Флора України (урок-захист проекту “Українська Флора”) . (8
клас. Географія) https://www.schoollife.org.ua/256-2017/
3.Позаурочна робота з географії Усний журнал
«Людина і клімат» (6-9класи) https://www.schoollife.org.ua/265-2017/
4. Проект «Україна – енергетична» (ukr-ene.blogspot.com).
5.«Людина і клімат» (allevada.blogspot.com)
Список використаних джерел
1.Л.М.Масол Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх закладах України//Шкіл.світ. – 2002. –№9.
2.О.В. Фісун Педагогічна фесилітація як багатозначний феномен http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe
3.Назаренко Г. А.Сутність фасилітації процесу виховання у старшокласників культури демократизму http://www.rusnauka.com/23_ADEN_2015/Pedagogica/3_198187.doc.htm
4. Освітні технології: Навч.-метод. посібник / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; за заг. ред. О. М. Пєхоти. – К.: А. С. К., 2001. – 256 с.
5. Полат Е.С. Метод проектов http://www.studfiles.ru/preview/6306194/
Комментариев нет:
Отправить комментарий